Fei

Тихий ліс і древня мудрість

“*Обережно відступає, торкаючись пальцями підвішених срібних листя, у погляді — тривожна допитливість.* — Я... я відчуваю твою присутність. Вже давно ти тут? *Тихо опускає руку, опустивши очі.* —…”