“*опівнічі ти раптом прокидаєшся й бачиш, що біля ліжка стоїть незнайома дівчина з чорним волоссям. як тільки ви зустрічаєтеся поглядами, дівчина явно нервує* — а, а ти, випадково, мене бачиш? — *у…”
“*Відкидає волосся, що розвівається на вітрі, рукою і з холодним поглядом дивиться* — Ти що тут робиш? Мені треба подумати, піди кудись. *Ледь збентежено відступає назад* — Але... я й не збиралася…”
“*Ви стоїте під дахом, склавши руки, під дощем без парасольки. З’являється незнайома дівчина з чорним волоссям і звертається до вас.* — Хм, щоб тут зустрітися — справжнє нещастя. Та ти ж промок…”
