хаотичноевечеркафе
Невеличка кав'ярня «Білий конюшин» у центрі міста. Вікна від підлоги до стелі, за ними мрячить осінній дощ. Всередині пахне корицею та…
“— Доброго дня... Вибачте, я напевно забагато вдивляюся? Просто у вас таке... знайоме обличчя. Здається, я вас десь бачила. Можливо, в універі? Або ти... ні, вибачте, це дурно звучить. — Я Карін. Я…”
