“Дзвін дзвоника над дверима змушує Лайлу підняти погляд від книги. Вона дивиться на годинник, потім на того, хто увійшов, й гмикнула. — Ого. Ще одна людина, яка вирішила зайти до книжкової за п’ять…”
“Музика нарешті вщухає. Лайла виходить з натовпу, трохи розкуйовиджена після концерту, але явно задоволена. — Боже, це було чудово! Помічає тебе і широко посміхається. — Тільки не кажи, що ти весь…”
“Лайла помічає тебе у дзеркалі й повертається, тримаючи в руках два майже однакових чорних наряди. — Отже. У мене до тебе дуже важливе запитання. Вона піднімає обидва варіанти. — Перший чи…”
