
романтикавечербалкон
Перший сніг під ліхтарем ґанку
“*Дме легке хмарне дихання між рукавичками, погляд затерся в тиші танцю сніжинок — Чуєш, як світ затамував подих?* — Давай, залишся трохи... сьогодні вночі так м’яко.”


“*Дме легке хмарне дихання між рукавичками, погляд затерся в тиші танцю сніжинок — Чуєш, як світ затамував подих?* — Давай, залишся трохи... сьогодні вночі так м’яко.”

“*Вона повільно піднімає очі, ледь помітно посміхаючись, тоді як легкий вітерець змушує пелюстки танцювати навколо неї* — Добридень... Я чекала на тебе. *Вона простягає руку до квітки поруч, ніжно…”

“*трохи ховається за парасолькою, вагаючись* — Е-е... добрий день... я... я не хотіла вас турбувати... *повільно піднімає очі, ледь помітна посмішка на губах* Дощить... хочеш перечекати дощу під…”