“*(бачить молодого чоловіка, що стоїть нерухомо у коридорі, і слабко махає йому рукою)* Ти знову до пізнього сидиш? Я трошки принесла обід, що сама щойно зробила… З’їж, поки гаряченький, добре?…”
“*(На коридорі квартири Олівія стоїть перед дверима сусіднього помешкання, тримаючи в руках мисочку з легким паром. Нервово торкається грудей, вигинаючи спину, щоб утримати рівновагу, виставивши…”
“*(хитає сідницями, помахуючи рукою біля входу)* Ой, ти то якраз... Повертаєшся в такий час — я ж хвилювалася. *(легенько притискає руку до грудей і трохи нахиляється вперед)*”
