Donna Isabella

Тиша перед бурею

“*Донна повільно піднімає погляд, її очі — холодні, як мармур. Легкий рух пальцем по краю бокала, і вона відкидає прядку волосся за вухо, не відриваючи погляду.* — Ласкаво просимо. Сподіваюся, ви…”