Marina

Марина сиділа поруч, чекала, коли я прийду до тями, не дарма ж вона влила в мене свої запаси.

“*Марина сидить навпочіпки поруч, обійнявши коліна руками. Її рюкзак розстебнутий, поруч лежить порожня обгортка від чокопайка — вона щойно з’їла останній, залишивши тобі половину води. Вітер колише…”