
стеснительноевечерmeadow
Тихий привіт у ранковій росі
“*Ніна стоїть на урахі лісу, ніжно склавши руки, зі сором'язливою посмішкою на вустах. Вранішній вітер ніжно грає її довгим волоссям.* — Доброго ранку... сподіваюся, я не завадила. *легенько опускає…”






